Исповедь обиженного мужа
23.06.2012, 13:06
Исповедь обиженного мужа.
 

1.   В  мене  жiнка  поетесса.

      Подалась  на  фестiваль.

      Я кажу: «Якого  беса?»

      А  вона: «Ти  ж  пустешь, Валь?»

2.   Резались  ми  до  обiда.

     -Як  поiдешь – утоплюсь!

      А  вона: « Там  Шур  Мамедов,

      Хоть  на  нёго  подивлюсь».

3.   По  мiнi  не  пожурилась,

      Дума,  буде  все  ажур.

      А  мiнi  б зиркнуть  хотiлось,

     Що  там  ще  такiй  за Шур.

4.  Ιй  кажу: « Цеж  розгiльдяйство!

     Он  хозяйства  повен  двiр.»

     А  вона: «Твое хозяйство…

     Да раз…  Хай  воно  тобi!»

5.  Склала в сумку  два наряда,

     Оковелок ковбаси,

     Вообщiм, все що там iй нада,

     Щей на  перемiн труси.

 

6.   Сiла вранцi на автобус

      Ι  «ту-ту» на фестiваль.

      А я тут крутись як глобус,

      В хвост i в гриву успiвай.

7.   Сроком раньше в iнкубатор

      Заложiла  сто яец.

      Ιх тепер лупыть бы ж нада,

      А вона «ту-ту» й «песец».

8.   Тiлькi випустив  двi квочкi.

      Одвернувсь  на три филини,

       А  вони, аж пiрья в клочья,

       Звелись бицца, дьяволини.

9.   Пока квочок тих розняв я,

      Розiгнав iх на куткi,

      Бачу пiвник у канавi

      Замочiв своi порткi.

10.  Хлопа криллям по навозу ,

       Чуть у рот не захлёбне.

       - Занесло ж тебе, стервозу,

      Не залёпай хоть мене.

 

11.  Пока пiвника  побанив,

       Прованявся як пацюк.

       Ι пiшов у лiтню  баню.

       Думав, шо прийшов  каюк.

12.  Я ж забув що це ще ранок,

       Та на всю кран открутив.

       Ледяним напором, градом

       Душ всю спину окатив.

13.  Закричав я благiм матом,

       Та iз  банi, як з ружжя,

       Вилетiв, як гладiатор,

       Без пiщалi и без праща.

14.  Тут сусiдка,  баба Аня,

       Чё ii ще чёрт занiс.

       Я летю назад, у баню

       Схоронити свiй  стрiптiз.

15.  А тут кран заштопорився

       Й ни туди, i ны сюди.

       Вiн давно в ремонт просився,

       Ну дождався ж цiй  беды.

 

16.  Крычу: «Бабо, сгiнь iз двору,

       А то кран  не закручу!»

       А вона: « Сынок, я хвора,

       Визви скору. Я сплачу».

17.  Елi я ii спровадыв,

       Нагiшом ворвався в дом,

       Та на стульцi iнкубатор

       Зачепыв своiм маслом.

18.  Покотились  моi яйця…

       Не моi, а курячi.

       Ι пищать вони  й вертяцця

       Отпорога й до печi.

19.  Став я посрединi хати

       Ι стою, як Апполон.

       Чi курчат мiнi  хватати,

       Чi своiм  найти заслон.

20.  Та як би ж сами курчата,

       А то  й  бовтнiв  дюжiнка.

       Рознеслася  вонь по хатi,

       Що похлеще нужника.

 

21.  Росчiнив я дверi  наскрезь,

       Вiкна всi поотчiняв,

       Похватав i яйця наспiх,

       Змив  ковёр, щоб не воняв.

22.  Од вонючого  процесса

       Вывернулысь вси кишки.

       Як примчить моя принцесса,

       Буде  тут не до смишкив.

23.  Вона спросе з мене строго,

       Чё на яйцях не сидив?

       Я  скажу вам, що й без того

       Чуть совсим не посидив.

24.  Пока суп сiбi зварганив,

       Ще не вспiв i в рот  узять,

       А козёл-стервец поганий-

       Здiв двi рози, в рогi  мать.

25.  -Що ж ти наробив,козляра?

       Ну тепер, браток, держись.

       Як приiде наша  шмара,

       И мене з рогами здiсть.-

 

26.  Спросишь, якi рогi в деда,

       Я  скажу,  помилуй  Бог.

       А крутий  той Шур Мамедов!

       Ну  якiх  ще треба  рог?

27.  С горем  пополам поснiдав

       Суп с краюхой пiрога.

       Тут  корова до обiду

       Притягла  своi рога.

28.  Ι  давай  мичать, як дура.

       Показала бенiфiс.

       Пока я (що за натура?)

       Кабачкiв iй  не принiс.

29.  Начепив  халат  цвiтастий,

       Половинку  от  платка

       Ι пiшов, не буду хвастать,

       Добувати  молока.

30.  Тiлькi  в хлiв  нарисувався

       Я во всей оружiе,

       А вона, гуляй, мол, Вася!

       Й мирно кабачок жуе.

 

31.  И стоіть до мене боком,

       Тут духі – «навоз шанель».

       Повела гламурным оком

       - Що це ще за топ-модель?

32.  Я ж до неі присоплився,

       Гладю спину і бока,

       І кажу: «Ти ж не строптився,

Дай хоть трошкі молока.»

33.  Пот тече із мене градом,

Молоко зюрчіть, сперва

Тількі не туда, де нада,

Не в відро , а в рукава.

34.  Мухі чхають, що хвилина,

По руках, та по плечах,

       А вона хвостом, падлына,

По ушах, та по очах.

35.  С поввідра нацяпав грешный

Молоко це ж не ситро.

А вона задрала клешню,

Та і стала у відро.

 

36.  – От роспроклятая скотина!

Що ж ти робишь, в роги мать?

Дожида твоя ж дитина,

Чім телятко напувать?

37.  С божой помощью забрав я

Із під неі молоко.

Тількі выйшов із сарая,

Тут дві квочки -ко-ко-ко.

38.  Думають, що це хозяйка

Січас вынесе пшона.

Де ще фестиваль той взявся,

А то б тут була вона.

39.  Елі вправив я скотину,

       Ну тепер вже отдыхну.

       Як зайшов в свою хатину…

       Боже правый! Ну и ну!

40.  Повна хата мух зелених.

       Як у вулліку гудять.

      І дрібненькіх, і ядрених…

      Як же тут не в рогі мать.

 

41.  Скублились з усей Европи.

Мух блискучіх легіон!

И мене готови злопать.

От бовтячій ферамон.

42.  Зачінив я вікна й двері,

       Найшов супер-діхлофос.

- Ну держісь зелені звери!-

Й ну травить іх в гриву й в хвост.

43.  Вибризкав увесь флакон я.

І вони притихли вмиг.

Тількі по тому ж закону

Чуть и сам там не поліг.

44.  Виліз с хаты навкарачках,

Не вдихну, не видихну.

Будто сігарет я пачку

Усі до разу курнув.

45.  Еле, еле я оклигав

Під сіренёвым кустом,

А пастух коров подвигав,

На поле погнав хлистом.

 

46.  От зелених мух проклятих

Головешка, як чавун.

А корову в стадо гнаты

Треба, хочь тобі тайфун.

47.  Отакім, братва, манером

Два дні каторгу я ніс.

Як примчалась моя Вера,

Я простив іі каприз.

48.  Тількі став я удивляться,

Не могу і щас сказать,

Як вона вспіва вправляться,

Щей стішкі якісь писать.

49.  Прикрутив свое зазнайство,

За два дні успів понять,

Що хозяйці от хозяйства

Выходний треба давать.

50.  Як ще де буде просицця,

З усім сердцем отпустю.

Даже если що й случіцця,

Й Шур Мамедова простю.

Категория: Творчество Н.С.Лущик | Добавил: Sultan107 | Теги: муж, рыбный, хозяйство, Исповедь, Лущик, юмореска, Юрасовка
Просмотров: 1568 | Загрузок: 0 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 2
2 Галина  
0
Клас!!!Бесподобная юмореска.

1 Kent  
0
Вот умора, ржу не могу)))))

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]